Презент  Бухарського Еміра

Кілька років тому, ця шабля вигулькнула на Сотбіс. І зникла. Тоді її ціна склала 150 тисяч доларів. Днями, ця унікальна зброя виникла у США. Колекціонери принишкли. Сучасний антикварний ринок давно не мав таких експонатів! Вже ясно - буде інтрига…

Свого часу, цю шаблю подарував царю Миколі ІІ Бухарський Емір.

Зрозуміло, що подібні презенти замовляли у кращих майстрів, не шкодуючи коштів.

Відомо, що клинок створив відомий майстер Гузунов. Робота по емалі – фірма Братів Грачових.

Використано 5 діамантів старої огранки. Є крупне каміння старої огранки (7-5 карат).

Зброя збереглася в ідеальному стані.

Українські журналісти, які першими отримали цю інформацію, завдяки ексклюзивній інформаційній співпраці з провідними аукціонними установами світу, моментально оцінили рівень лоту, а головне, вдало обраний момент засвітки.

Проаналізуйте міжнародні події і очікувані зустрічі з новими світовими лідерами…

Експерти відзначають багато цікавих моментів.

І таке враження, що вже почалося… Ми про це вже написали…

Зрозуміло, ми зацікавилися історією Бухарського Еміра. І відразу вийшли на сенсацію.

Бухара вважалася автономним містом-державою. Фактично, монархією, що на васальних правах входила до Російської імперії. Царі часто закривали очі на певні захоплення Емірів, а ті, у свою чергу, всіляко підлещувалися до столиці.

Легенди про великі багатства династії Емірів мають чітке документальне підтвердження. В останні десятиліття існування Імперії, Бухара перетворилася на потужний торгівельно-промисловий центр.

Останній Емір Саїд Алім Хан (1880-1944) успадкував від батька Еміра Абдулахада значні кошти. 27 мільйонів рублів золотом в Державному банку і 7 мільйонів у комерційних банках. Зрозуміло, внаслідок «господарської» діяльності, капітали швидко збільшилися. Емір міг дозволити собі практично все…

Шабля, яка вигулькнула в США, була спеціально замовлена для подарунку Імператору і в якийсь момент – презентована. Після революції була або кимось вивезена, або, що більш ймовірно, продана комуністами на Захід. З тих часів, до появи її на Сотбіс, зброя перебувала у невідомих громадськості, власників.

Розуміючи наближення перемін, Алім Хан, влітку 1917 року, вирішив перевести капітали у більш безпечне місце. У банки Франції і Англії було перераховано 150 мільйонів, а трохи згодом ще 32 мільйони рублів. На жаль, вся бухгалтерія була захоплена більшовиками, які окупували Бухару у 1920 році. Емір втік до Афганістану. І опинився у «надійних» руках англійців, що абсолютно були незацікавлені у переміщенні Еміра до Європи, а тим більше, у поверненні коштів. Еміру просто організували домашній арешт.

Радянські дипломати теж намагалися дістатися золота Еміра, але, теж невдало.

Алім Хан залишив по собі десятки нащадків, які періодично довбають англійців і французів вимогами повернути гроші з процентами. Сума наросла фантастична.

Не відстають і патріоти з Таджикистану, Узбекистану – мріють створити благодійний фонд, провести розслідування, найняти адвокатів і повернути гроші.

Ситуація дивовижно нагадує нашу – з пошуками золота Полуботка. Правда, дещо перспективніша…

Можна лише захоплюватися віртуозним шулерством англійських банкірів, які навчилися красиво перетворювати чужі гроші на власні.

Боротьба за мільярди Еміра продовжується.

А ми із задоволенням публікуємо фото розкішного презенту Бухарського Еміра російському Імператору Миколі ІІ – дорогоцінної шаблі. Щось говорити про ціну поки що не можемо – велика комерційна таємниця. Знаємо одне – якщо зброя виникне на акціоні, торг почнеться з кількох мільйонів. І вже можна уявити, хто придбає і куди поїде…

Нам залишаються лише фото. Спасибі відомому колекціонеру, отаману Американського козацтва Сергію Цапенку за допомогу в отриманні світлин!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України» для міжнародної газети «SecondUSA»

Емір Саїд Алі Хан. Унікальне фото 1911 року в кольорі! Знайдено в інтернеті.