Згадайте рідне село!
Роки летять непомітно. Наче недавно, босоніж ганяв вулицями, а вже сивина. Непомітно відійшло кілька поколінь. Прийшли нові, незнайомі. А рідне село стоїть. Живе розміреним ритмом. Все таке знайоме, і в той же час, чуже…
Гостюючи у матері, щедро роздаючи власні газети і журнали, розказуючи про різні світи, наштовхнув односельців на ідею зробити про село книгу. Чи журнал. Думав, поговорили і забули. Ага!
Після збору врожаю, колишні вчителі, бібліотекарі, колгоспниці, почали велику пошукову роботу. Опитали ветеранів. Виявили добрий десяток прихованих поетів і прозаїків. Занурилися у давні часи, дізнавшись чимало цікавого.
Мене буквально завалили інформацією. Від досить ґрунтовних наукових досліджень, до дитячих творів. Розгрібаємо…
Виходить грубезний том, видати який на папері, досить проблематично – як завжди, брак коштів. Розмови про спонсорів лише ведуться…
А тут відкрили для себе сайти на безкоштовному хостингу. Навчилися трохи керувати і створювати. То чому не відкрити сайт рідного села? Вчора придумали – сьогодні зробили. Набираємо матеріали, скануємо фото… Щось уже висить у мережі. Хай буде!
І хоч на все село, лише двоє навчилися виходити в Інтернет – не страшно. Тисячі односельчан виїхали до великих міст багатьох країн. Активні користувачі. Знайдуть.
Сайт почав працювати. І спецвипуск журналу про село Осикове, хоч і повільно, але готуємо до друку. Дізналися одне про одного багато нового. Хай про Осикове дізнається світ.
Ось так несподівано, вивели село в Інтернет. Хто б міг подумати!
До речі, цілий проект вимальовується.
Згадайте про рідне село! Дослідіть його історію! Поспілкуйтеся з людьми! Розкажіть про це іншим! Скільки неймовірних сенсацій очікує істориків…
Віктор Тригуб, редактор журналів «Нова Січ» і «Музеї України», Академік Міжнародної академії козацтва
|