Моє село…
Похмуре і веселе, конаюче й воскресле знов.
Здається, скрізь по світу такі села,
А лиш в Осикове несу свою любов.
Це може надто пишномовно:
Жорстока дійсність, де вже тут любов.
Але ж не витравив час нашу гідність,
Жорстокий вік людяність не зборов.
Ось головне:
В великій балці дерево осика,
Вода джерельна й теплий степ навіки
Причарували наших предків
І спонукали все робити до ладу:
Чумацький шлях –
орієнтир у Крим по сіль й в Азов по рибу
дерева й звірі – розпізнати де чиє житло.
То ж й виникли Оленівка, Осикове,
Берестяни й Кленове.
А може ще відкриє хтось щось нове?
Хто ж першими були,
Щоб заселить оцей куточок Дикополя?
З яких століть землянки рили?
І як насправді все було?
Не просто ж виникло з нічого,
Взяло і народилося село…
Ні-ні. Тут все легендами повито.
Старі діди казали, що давно
Була тут повновода річка із човнами
І підземелля тут козацьке теж було.
Підземний хід при озері підземнім
Від річки Кринки аж до моря був.
А ще, казали, скарби десь зариті,
Чи в нас, чи ще де вже, дід Сенченко забув.
І зараз в нас все є.
Найперше - віра і надія,
Бажання вибратись із бідності, що скрізь снує.
Усе ми вміємо, й на все в нас сил стає.
І ще не можна не згадати,
Чим край мій милий пребагатий.
Ставками з рибою, садами!
Простором вулиць із тинами,
Буграми, балками, хатами з церквою…
І над усім цим - млин.
Завжди було
Млин - символ нашого достатку,
Спасіння наше, радість на добро,
Намріяне, здобуте в праці важко,
Везли й несли сюди усі своє зерно.
І не один в нас млин був, а чотири.
Махали крилами велично,
Дітей катали аж під небеса,
Гули надійно, щоб там не було,
Чутливо ставились до забаганок вітру,
Робили затишок на все село.
Прийшли нові часи, в достатках, в ультрамоді,
Розчавили млини, щоб й сліду не було.
Натомість нове будували,
Канави рили, рами склили,
Творили, нищили, палили,
Зерно і сіно все копили…
Спішили завжди – так ми й живемо.
І скрізь і завжди з нами поруч пісня,
Й дотепне слово і музичний такт,
І чепурне вбрання, і знову рідний говір.
Недарма ж прийняли про незалежність акт..
То ж квітни й далі, краю мій, селище,
Минай наркотиків, масшоу, хамство, зло,
Оновлюйся, відроджуйся, будуйся,
Виховуй діток всім на радість, на потіху,
Тримай штурвал свій і нові вітрила
на щастя, на здоров”я, на добро!
Тригуб Н.Є
| 